Вандаловський Олексій Прокопович
ВАНДАЛО́ВСЬКИЙ Олексій Прокопович (18(31). 07. 1909, м. Амур-Нижньодні-провськ, нині Дніпроп. обл. — 28. 08. 1950, Дніпропетровськ) — графік і живописець. Чоловік Н. Глухенької, батько В. Вандаловського. Член СХУ (1945). Закін. Київський художній інститут (1931; викл. В. Денисов, М. Козик, І. Плещинський). Викладав у Дніпроп. худож. училищі (1931–41, 1944– 48). Учасник мистецьких виставок від 1938. Роботи зберігаються у Дніпроп. худож. та істор. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія ліногравюр «Макіївські домни», «Перша зоря на донецькій шахті» (усі — 1930-і рр.), «Розстріл жителів Дніпропетровська німецькими фашистами», «Женуть у рабство», «Зустріч переможців», «Відновлення кордону»; ліногравюри «Форсування водного рубежу», «Повернення», «Зустріч» (усі — 40-і рр.), «Весна», «Атака» (обидва — 1946), «Автопортрет», «Дружина» (обидва — 1947).
Фотоілюстрації
Людина 