Вандаловський Олексій Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вандаловський Олексій Прокопович

ВАНДАЛО́ВСЬКИЙ Олексій Прокопович (18(31). 07. 1909, м. Амур-Нижньодні-провськ, нині Дніпроп. обл. – 28. 08. 1950, Дніпропетровськ) – графік і живописець. Чоловік Н. Глухенької, батько В. Вандаловського. Чл. СХУ (1945). Закін. Київ. худож. ін-т (1931; викл. В. Денисов, М. Козик, І. Плещинський). Викладав у Дніпроп. худож. уч-щі (1931–41, 1944– 48). Учасник мист. виставок від 1938. Роботи зберігаються у Дніпроп. худож. та істор. музеях.

Тв.: серія ліногравюр «Макіївські домни», «Перша зоря на донецькій шахті» (усі – 1930-і рр.), «Розстріл жителів Дніпропетровська німецькими фашистами», «Женуть у рабство», «Зустріч переможців», «Відновлення кордону»; ліногравюри «Форсування водного рубежу», «Повернення», «Зустріч» (усі – 40-і рр.), «Весна», «Атака» (обидва – 1946), «Автопортрет», «Дружина» (обидва – 1947).

О. О. Клименко

Стаття оновлена: 2005