Вантух Валентина Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вантух Валентина Володимирівна

ВА́НТУХ Валентина Володимирівна (07. 10. 1944, м. Дрогобич Львів. обл.) – танцюристка, хореограф, педагог. Дружина Мирослава, мати Галини Вантухів. Нар. арт. України (1999). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2003). Закін. хореогр. школу при Львів. театрі опери та ба-лету (1960; викл. О. Голрідж) та Держ. академію керівних кадрів культури і мист-в (Київ, 2001). Танцювала у Львів. ансамблі танцю «Юність», де виконала соло в хореогр. композиціях: «Угорська рапсодія», «Гуцульська рапсодія», «Калиновий гай», «Козачок», «Чабани» (1962–80); одночасно – кер. танц. гуртка Палацу культури (Львів, 1975–81); хореограф Київ. самодіял. ансамблю «Барвіночок», для якого здійснила постановки: «Веснянки», «Гуцулочка», «Веселі каченята», «Нащадки запорожців», «Український святковий» (1984–92); у 1992 разом з чоловіком заснували Дит. хореогр. школу при Нац. засл. ансамблі танцю України ім. П. Вірського, де й працює: худож. кер., заст. дир., від 2001 – дир. Утверджує розроблену М. Вантухом систему безперервної підготовки артистів нар.-сценіч. танцю з 6 до 18 р., гастролює з учнями школи у багатьох країнах світу.

Ю. О. Станішевський

Стаття оновлена: 2005