Копаєнко Іван Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Копаєнко Іван Павлович

КОПАЄ́НКО Іван Павлович (09. 11. 1934, с. Першокостянтинівка Чаплин. р-ну Микол., нині Херсон. обл.) – графік і живописець. Засл. художник України (2006). Чл. НСХУ (1968). Закін. Сімфероп. худож­нє уч-ще (1957), Моск. полігр. ін-т (1964; викл. В. Житеньов, М. Мітурич). Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1965. Персон. – у Сімферополі (1965–66, 1975, 1997, 2004, 2009), Севастополі (1976), Бахчисараї (АР Крим, 2005). Автор сюжет. картин, пейзажів. Для творчості К. характерне пра­гнення особливою декор.-коло­рист. пластикою форми та кольору показати існуючий вза­ємовплив життя людей і природи. Окремі роботи зберігаються у Севастоп., Сімфероп. ХМ, Феодосій. картин. галереї (АР Крим).

Тв.: графіка – серії «Карпати» (1959), «Аварські мотиви» (1966–69), «Сонячні гори» (1967), «Була вій­на» (1968), «Море і гори» (1969), «Морське каміння» (1969–70), «Літературними місцями Криму» (1971), «Кримські пейзажі» (1975); «В Алупці» (1965), «Вечірні гори Судака» (1966), «Береговий хребет» (1967), «Автопортрет» (1969), «Ялівці на кам’янистому березі» (1970), «Лісова дорога» (1979), «Білі скелі Тархан­кута» (1980), «У Західному Криму» (1984), «Морський пейзаж» (1989), «Гурзуф» (1990); цикли – «Тарханкут» (1970–71), «Даге­стан» (1972), «Спогади про Північ» (1974; 2004), «Земля і люди Криму» (1975), «Башкирські зустрічі» (1983–84), «Полісся. Білорусія» (1985), «Чорне море» (1988–89), «Поїздка в Коктебель» (2000–01); живопис – «Лісова дорога», «Лісовий заповідник» (обидва – 1979), «Мереживо жовтня» (1989), «Над Форосом» (1997), «Коктебельська затока» (2008), «Яничари» (2009); триптихи – «Пам’яті Перекопа» (1967), «Уклін православ’ю» (1997–2003).

Літ.: Иван Копаенко. По родным мес­там: Каталог. Сф., 2004; Иван Копаенко. Выставка произведений живописи: Буклет. Сф., 2009; Обухівська Л. Уклін матінці-природі і тим, хто творить // ОМ. 2013. № 3.

Р. Д. Бащенко

Стаття оновлена: 2014