Вапнярка
ВАПНЯ́РКА — селище міського типу Томашпільського району Вінницької області. Знаходиться в пд. частині області, на вододілі Дністра і Пд. Бугу, за 120 км від обл. центру. Вузлова залізнична ст., є автостанція. Має автобусне сполучення з містами Вінниця, Умань, Могилів-Подільський, Кишинів. Площа 15,6 км2. Насел. 8769 осіб (2001, складає 102,9 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, цигани, євреї, грузини та ін. Засн. у 2-й пол. 19 ст. з поч. будівництва Пд.-Зх. залізниці. Свою назву с-ще отримало від сусід. с. Вапнярка. На поч. 20 ст. у В. налічувалося 40–50 дворів, мешканцями яких були переважно євреї. У квітні 1920 побл. с-ща відбувся бій червоної армії під командуванням Г. Котовського з угрупуванням білогвард. військ. Жителі В. потерпали від голодомору 1932-33-х рр. Від 1938 — смт. Від 23 липня 1941 по 15 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Корисні копалини: глина, пісок. Гол. пром. підприємства: комбінат хлібопродуктів, молокозавод. У с-щі — 3 заг.-осв. школи, дитсадок, муз. школа; 2 лікарні; Будинок культури, б-ка; спорткомплекс; відділ. ощадбанку. У В. діє новозбудована церква св. Андрія Первозванного. Є музеї бойової слави ім. І. Черняхівського та народознавства «Червона калина». У Вапняр. школі навч. двічі Герой Радянського Союзу І. Черняхівський, якому в с-щі встановлено пам’ятник, є пам’ятники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та мемор. пам’ятник, на постаменті якого встановлено танк, що визволяв с-ще від фашист. загарбників. Серед видат. уродженців — д-р мед. н. В. Білик, дисидент М. Бондар, прозаїк, поет В. Чудний, художник декор. мистецтва В. Іванишин.