Варва - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Варва

ВА́РВА – селище міського типу Чернігівської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Удай (притока Сули, бас. Дніпра), за 189 км від обл. центру та за 33 км від залізнич. ст. Прилуки. Має автобусне сполучення з містами Київ, Чернігів, Прилуки, Ніжин. Пл. 8,5 км2. Насел. 8879 осіб (2001, складає 99,5 % до 1989), переважно українці. В. (фортеця Варин) вперше згадується під 1079 в Іпатіївському літописі як місце перемоги Володимира Мономаха над половцями. 1239 була зруйнована монголо-татарами, 1356 захоплена Литвою, а у 15 ст. спутошувалась крим. ханами. Після Люблін. унії 1569 землі по р. Удай, зокрема й сучас. В., відійшли до Польщі. На поч. 17 ст. В. знову заселили переселенці з Правобереж. України. У цей час входила до Черніг. воєводства, належала князям Вишневецьким. Жит. В. підтримали повстання козац. ватажка Я. Острянина (1638), а також нац.-визв. боротьбу укр. народу під проводом Б. Хмельницького. 1648–1781 – сотенне м-ко Прилуц. полку. 1658 ніжин. полковник Г. Гуляницький утримував тут 6-тижневу осаду військ моск. воєводи князя Ромодановського. Йому на допомогу прийшов гетьман І. Виговський з татарами, який розгромив моск. військо та витіснив його до Лохвиці. Населення чинило опір військам швед. короля Карла ХІІ під час Варвинської оборони 1708. Від 1782 – у складі Черніг. намісництва, від 1802 – Лохвиц. пов. Полтав. губ. 1658 під В. відбувся бій між загонами І. Виговського та рос. військами. За реформою 1861 вільними стала 231 особа. На поч. 20 ст. спостерігалась міграція насел. на Кубань, Дон, Новоросію, Далекий Схід, а також посезон. найм у економії Київ. губ. Під час рев. подій 1905–07 у В. діяла підпіл. орг-ція. Під час воєн. дій 1918– 20 через В. проходили війська А. Денікіна, С. Петлюри, Н. Махна, отаманів Ангела, Тарана та більшов. армії. 1920 утвор. Варвин. волость у складі Прилуц. пов. Від 1923 – у складі Прилуц. округи, від 1932 – у складі Черніг. обл. У результаті голодомору 1932–33 загинуло бл. 350 осіб. 104 мешканці були репрес. у 30-х рр. Від 17 вересня 1941 до 17 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1960 – смт, 1925–59 та від 1966 – райцентр. Є поклади нафти, газоконденсату, нафтогазоконденсату, глини та піску. Осн. пром. підпр-ва: ЗАТ «Варвамаслосирзавод», Варвин. райдрукарня. У с-щі – 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки, школа естет. виховання, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат; Будинок культури, кінотеатр; 2 б-ки, Варвинський історико-краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня; 2 парки. Діє громада УПЦ МП, існує збірна волейбол. команда р-ну «Спарта». Побл. В. розміщена зона відпочинку «Піски» та 8 заказників місц. значення. Є пам’ятні знаки воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. війни, та воїнам-аф-ганцям. Видатні уродженці В.: філолог, історик та письменник О. Бодянський, д-ри вет. н. М. Борщ та Г. Крок, д-р с.-г. н. О. Онищенко, ректор Мелітопол. пед. ін-ту (1943–48), проф. Ф. Мірошниченко; літературознавець І. Зуб, перекладач, сходознавець О. Шокало; дипломат В. Желіба; церк. діяч Іоан (І. Приходько); Герої Рад. Союзу І. Кондратець, Я. Пилипенко.

В. В. Саверська-Лихошва

Статтю оновлено: 2005