ВА́РНЕКЕ Борис Васильович (03(15). 06. 1874, Москва — 31. 07. 1944, Київ) — філолог-латиніст, історик театру. Батько О. Варнеке. Доктор рим. словесності (1905). Заслужений діяч науки УРСР (1941). Закін. С.-Петербур. істор.-філол. ін­ститут (1898). У 1901– 04 — приват-доцент кафедри класич. філології С.-Петербур. університету; 1904–10 — проф. Казан. університету; від 1910 — професор кафедри класич. філології Новорос. університету в Одесі; 1921–23 — ректор Одес. технікуму образотвор. мистецтва та, водночас, викл. Одес. театр. технікуму. 1925–34 — викладач Одес. муз.-драм. ін­ституту, згодом — Одес. театр. училища. Під час румун. окупації Одеси у 1941–44 викладав у ново­утвор. Румун. королів. університеті історію рим. літ-ри. У травні 1944 заарешт. органами НКВС за звинуваче­н­ням у зраді Вітчизні, помер у тюрем. лікарні. Досліджував історію давньорим. літ-ри і театру, рос. театру та драматургії 17 — поч. 20 ст.; про­блеми роз­витку укр. театру; драм. творчість Ф. Прокоповича, Г. Кониського, В. Капніста, І. Котляревського, Т. Шевченка. Автор мемуарів про декого з видатних сучасників. Реабіліт. 1955 (посмертно).