Вархол Роман Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вархол Роман Степанович

ВА́РХОЛ Роман Степанович (02. 01. 1957, с. Нагірянка Чортків. р-ну Терноп. обл.) – поет. Чл. НСПУ (1994). Лауреат літ. премії «Світлослов» (2001). Закін. Львів. ун-т (1979). Працював в обл. б-ці та н. с. Львів. картин. галереї, вчителює у школах Львова. Автор поет. зб. «Мозаїка» (1989), «Будити райдугу пора» (1992), «Полювання без сокола» (1993), «Вівтар Бескидів» (1994), «Тихий Дунай» (1994), «Чардаш» (1995), «Ружа-лелія» (1996), «Діти Пантократора» (1997), «Погар і пінязь» (1998), «Кирилиця Карпат» (1999); кн. «Черемховий човен» (2000), «Солов’їна філігрань» (2001), «Трав’яна перлина» (2001), «Квітка Хорса» (2002), «Боянові гуслі» (2003), «Писаний терем» (2003; усі – Львів). Тематика творчості – минуле і сучасне укр. народу, зокрема лемків. Працює у жанрі мініатюри. Стихія лемків. нар. загадок, їхня незбагненна метафоричність живить поезію В.

Літ.: Красовський І. З історії та культури лемків. Вархол Роман // НС. 1990, 6 трав.; Чепурко Б. Реставратор лемківського світу // Дзвін. 2002.№ 8; Скірська Г. Мені б дорівнятись камінням слів // Укр. шлях. 2003, 17 квіт.

І. Д. Красовський

Стаття оновлена: 2005