Варяг - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Варяг

«ВАРЯ́Г» – видавництво, що діяло у Варшаві 1932–39. Постало із групи «Танк», до якої входили Ю. Липа, Н. Лівицька-Холодна, Є. Маланюк, А. Коломиєць, А. Крижанівський, Ю. Косач, Б. Ольхівський. Видавало квартальник «Ми» та «Бібліотеку українського державника». Видавн. знак – зображення варяз. лицаря з піднятим мечем (автор – П. Холодний). У світогляд. аспекті орієнтувалося на задекларов. М. Зеровим та Миколою Хвильовим європеїзм худож. мислення (за програмну можна вважати ст. «Європа і ми» М. Рудницького, опубл. у щоквартальнику «Ми», 1933, кн. 1, і дискусію довкола неї), але насправді дотримувалося антидонцовської й антивісниківської лінії. Зрештою вид-во стало заручником політ. інтриг МЗС Польщі, набуло прорад. забарвлення і спричинило розкол варшав. групи. У вид-ві вийшли: зб. поезій «Дажбог» (1932), «Різьблю віддаль» (1935) Я. Дригинича, «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) Н. Лівицької-Холодної, «Слово про Ігорів полк», «Буруни» (обидві – 1936), «Слово на каменах» (1937) С. Гординського; повість «Люди з чорним піднебінням» Я. Дригинича (1935); наук. розвідка «Вільний нарід» Б. Ольхівського (1937); роман «Сонце у пісках» А. Крижанівського і під псевд. С. Доленга його брошура «Донцовщина» (обидві – 1938) та ін.

Літ.: J. Stempowski. Od Berdyczowa do Rzymy. Paryż, 1971; Лівицька-Холодна Н. «Варяг» // Сучасність. 1980. № 1; Астаф’єв О. Журнал «Ми» в контексті українсько-польських літературних взаємин // Літ-ра укр. діаспори. Ніжин, 1987. Вип. 14.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2005