Васецький Григорій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Васецький Григорій  Степанович

ВАСЕ́ЦЬКИЙ Григорій Степанович (28. 11. 1928, с. Новоіванівка Хо-рол. р-ну, нині Полтав. обл.) – живописець. Нар. художник УРСР (1979). Чл.-кор. АМУ (2001). Чл. НСХУ (1960). Закін. Київ. худож. ін-т (1955; майстерня О. Шовкуненка). Учасник мист. виставок від 1956. Працює у галузі темат. картини на істор. теми, портрета, пейзажу. Полотна В. позначені драматизмом, динам. композиц. вирішенням, колір. насиченістю; за колоритом пейзажі життєствердні. Роботи зберігаються в НХМ, Сум. і Черніг. ХМ.

Тв.: «Пирогов у Севастополі» (1955), «Підмосков’я», «Увечері», «До мирної праці» (усі – 1960), «Гість» (1964), «Тривожна молодість» (1965), «Сірий день», «Квітень» (обидва – 1969), «Обпалене дитинство» (1971), «Венеція» (1972), «Гурзуф» (1974), «Йшла війна» (1975), «Коли батьки на фронті» (1977), «Рік 1918», «Ремонтники» (обидва – 1978), «На Єнісеї» (1981), «О. Пушкін у Києві» (1982), «Солдатки», «Такі були часи» (обидва – 1985), «Солдатські вдови» (1987), «Діти війни» (1990), «Київ у листопаді 1943 року», «Гайдамаки» (1991), «Втікачі з полону» (1992), «Літо» (2000), «До Запорозької Січі» (2002); портрети – Т. Шевченка (1961), дружини (1974), дочки (1982), засл. будівельника України А. Кармінського (2004).

Літ.: Зубкова В. Васецький Григорій // Олексій Шовкуненко та його учні. К., 1994.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2005