Василашко Василь Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василашко Василь Федорович

ВАСИЛА́ШКО Василь Федорович (20. 06. 1939, с. Куражин Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) – поет, публіцист. Чл. НСЖУ (1977), НСПУ (1990). Літ. премія ім. Лесі Українки (1995). Закін. Львів. ун-т (1966). Учений секр. правління т-ва «Знання» (Київ, 1972–85); у Держкомвидаві УРСР (1985– 89), зокрема гол. ред. гол. редколегії худож., мист. і дит. літ-ри, 1989–97 – гол. ред. вид-ва «Веселка», 1997–99 – нач. Гол. упр. координації діяльності держ. ЗМІ Мін-ва інформації. 1992– 2002 – заст. дир. Інформ.-видав. центру правління т-ва «Знання», від 2002 – радник голови правління. Друкується від 1958. Автор поет. зб.: «Течія доріг» (1981), «Ясенець» (1988), «Чи Україні ти син?» (1994; 2004), «Усміхнись веселкою з грози» (1999); наук.-публіцист. кн. «Україні – українську!» (2002). Співавтор кн. «Розвиток просвітництва в Україні в ХХІ столітті» (2001), «Знання: Традиції і сучасність» (2003; 2004). Кер. проекту випуску кн. «Взяв землю у власність – господарюй» (2001). Усі зазначені книги видано у Києві. Поезії друкувалися у щоквартальнику «Поезія» (1981), «Дванадцять місяців» (1993), «Україно, нене моя» (1993), «Моє рідне слово» (1995), «Словнику української мови в малюнках» (1995). Низка віршів опубл. в укр. період. виданнях за кордоном – у Польщі, Словаччині, США. Автор текстів бл. 20 пісень, зокрема «Таємниця жінки». Осн. мотиви поезій – відданість справі утвердження і захисту укр. нац. цінностей, поет. відображення внутр. світу дитини. Творчій манері автора як у громадян., так і в інтим. ліриці притаманна афористичність вислову, метафоричність.

Літ.: Чуйко В. Я існую для тебе на світі // Дніпро. 2001. № 3–4.

Д. Г. Білоус

Стаття оновлена: 2005