Василевський Ілля Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василевський Ілля Маркович

ВАСИЛÉВСЬКИЙ Ілля Маркович (псевд.: Не-Буква, Ил. Полтавский та ін.; 28. 12. 1882(09. 01. 1883), Полтава – 14. 06. 1938, ?) – письменник, журналіст, літературознавець. Брат Л. Василевського. Закін. Полтав. г-зію. Жив у С.-Петербурзі. Писав рос. мовою. Перше оповідання «Тридцать два» опубл. у «Журнале для всех» (1903, № 11). У 1904–17 друкував оповідання, фейлетони, вірші-переспіви, статті та рецензії у період. вид., зокрема 1905–07 співпрацював із ж. «Аксиома», «Булат», «Застрельщик», «Овод», «Ювенал». Видавець г. «Свободные мысли» (1907–11) та ж. «Образование» (1908–09). Від 1912 читав лекції з літ-ри в Одесі, Москві, С.-Петербурзі. 1915–17 – ред. «Журнала журналов». 1919 виїхав до Берліна (друкувався у г. «Накануне»), згодом – до Парижа. Повернувся у серед. 20-х рр. У 1929–35 – зав. ред. ж. «Изобретатель». Автор творів на літ. та політ. теми, у яких висміював декадентство та вульгарність у літ-рі. Репрес. 1937, реабіліт. посмертно.

Тв.: Житейское кабаре: Юморист. рассказы. С.-Петербург, 1910; 1912; Нервные люди. С.-Петербург, 1911; Героиня нашего времени: Очерки. С.-Петербург, 1916; Граф Витте и его мемуары. Берлин, 1922; Литературные силуэты. Берлин, 1922; Николай ІІ. С.-Петербург; Москва, 1923; Ген. А. И. Деникин и его мемуары. Берлин, 1924; Что они пишут? (Мемуары бывших людей). Ленинград, 1925.

Літ.: Оршер О. Л. Старый журналист // Лит. путь дореволюц. журналиста. Москва; Ленинград, 1930; Литературное наследство. Т. 72. Москва, 1965.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2005