Копач Олександра - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Копач Олександра

КО́ПАЧ Олександра(26. 02. 1913, м-ко Городенка, нині місто Івано-Фр. обл. – 12. 07. 1998, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – письменниця, педагог, літературознавець. Дружина Р. Копача. Д-р філос. н. (1967). Чл. Об’єдн. укр. письменників «Слово» (1966), Асоц. славістів Канади. Дійс. чл. НТШ (1975). Закін. філос. ф-т Яґеллон. ун-ту (Краків, 1937), де слухала лекції Б. Лепкого і К. Кисілевського, здобула ступ. магістра славістики. Емігрувала 1948 до Канади. 1951 заснувала курси українознавства ім. Г. Ско­­вороди в Торонто – першу середню укр. школу у Пн. Америці, де викладала разом із Я. Пастернаком, В. Веригою, М. Левицьким, О. Соколиком, М. Битинським, отцями Володимиром Жолкевичем та Іваном Сиротин­ським. Від 1962 видавала ж. «Про­мінь» (Торонто). Очолювала Ком-т україно­знавства в управі НТШ Канади (1976–98). Досліджувала укр. літ-ру. Авторка кн. «Непов­торні дні» (1960), «Хрестоматія нової української літератури» (1970), «Мовостиль Ольги Коби­лянської» (1972), «Богатирі стародавньої України» (1982), «Багатирі» (1984), «Хлопчик з казки» (1986), «Мініятюри» (1988; усі – Торонто), «Наталена Королева» (Вінніпеґ, 1962), «Нові обрії стародавньої України» (То­рон­то; Едмонтон, 1980). Твори К. спов­нені душев. переживань, пронизані неперевершеною си­­лою краси і шляхетності.

Літ.: Капустинська М. У пам’ять жінки-педагога // Визв. шлях. 1999. Кн. 5(614); Мацько В. Концепція осяяння людини і світу: теорія платонізму в художніх тво­рах П. Крата, Х. Якимчука, О. Копач // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Літературознавство, мовознавство, фольклористика. 2008. Вип. 19.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2014