ВАСИЛÉВСЬКИЙ Феофан Олександрович (псевд. — Софрон Круть; 1855, с. Селезенівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 31. 03. 1912, Херсон) — публіцист. Чоловік Дні­прової Чайки. Навч. у ВНЗах С.-Петербурга й Одеси. Коли Рос. імперія 1877 оголосила війну Туреч­чині, В., бажаючи ді­статися на місце бо­йових дій і запізнившись до Боснії, через Чорногорію потрапив до Герцеґовини і пробув там кілька місяців. Тривалий час жив у Белґраді, де озна­йомився із жи­т­тям придунайських словʼян. Звідти В. надсилав до Галичини свої нариси, які друкувалися у часописах «Молот» (1878) і «Правда» (1880). Серед них — «Війна словʼян з турками 1875–1878 рр.», «Дещо про Сербію», «Чорногорці в Герцеговині. Записки українського добровольця». Друкувався також у часописах «Світ», «Дзвін», «Громадський друг». У січні 1885 заарешт. у справі єлисавет­градського рев. гуртка, що під­тримував звʼязки з народовцями, до 1895 жив під на­глядом поліції в с. Королівка Сквир. пов. (нині Миронів. р-ну) на Київщині. Згодом працював губерн. статистиком у Херсоні. Опублікував «Записки українця з побуту між полудневими словʼянами» (Л., 1905).