Василевський Феофан Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василевський Феофан Олександрович

ВАСИЛÉВСЬКИЙ Феофан Олександрович (псевд. – Софрон Круть; 1855, с. Селезенівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 31. 03. 1912, Херсон) – публіцист. Чоловік Дніпрової Чайки. Навч. у ВНЗах С.-Петербурга й Одеси. Коли Рос. імперія 1877 оголосила війну Туреччині, В., бажаючи дістатися на місце бойових дій і запізнившись до Боснії, через Чорногорію потрапив до Герцеґовини і пробув там кілька місяців. Тривалий час жив у Белґраді, де ознайомився із життям придунайських слов’ян. Звідти В. надсилав до Галичини свої нариси, які друкувалися у часописах «Молот» (1878) і «Правда» (1880). Серед них – «Війна слов’ян з турками 1875–1878 рр.», «Дещо про Сербію», «Чорногорці в Герцеговині. Записки українського добровольця». Друкувався також у часописах «Світ», «Дзвін», «Громадський друг». У січні 1885 заарешт. у справі єлисаветградського рев. гуртка, що підтримував зв’язки з народовцями, до 1895 жив під наглядом поліції в с. Королівка Сквир. пов. (нині Миронів. р-ну) на Київщині. Згодом працював губерн. статистиком у Херсоні. Опублікував «Записки українця з побуту між полудневими слов’янами» (Л., 1905).

Літ.: Дей О. І. Українська революційно-демократична журналістика. К., 1959.

І. В. Крупський

Стаття оновлена: 2005