Василенко Василь Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василенко Василь Якович

ВАСИЛÉНКО Василь Якович (08. 12. 1955, с. Медвин Богуслав. р-ну Київ. обл.) – диригент, педагог. Засл. діяч мист-в України (1998). Нар. арт. України (2009). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2014). Закін. Київ. ін-т культури (1979; кл. О. Мамченка), Львів. консерваторію (1986; кл. Ю. Луціва). Диригент Харків. ім. М. Лисенка (1986–88), Донец. ім. А. Солов’яненка (1989–93, від 2003 – гол. диригент), Одес. (1994– 2003, одночасно 2001– 03 – ген. дир. і худож. кер.) театрів опери та балету. За сумісн. 1989–94 – викл. Донец. консерваторії, 2000–04 – доц. Одес. консерваторії, від 2004 – доц. Донец. муз. академії. Від 1991 – президент Благодій. фонду ім. С. Прокоф’єва в Донецьку, 1998 – засн., дир. і худож. кер. Міжнар. фестивалю опер. мист-ва «Золота корона» в Одесі (від 2004 – в Донецьку). Здійснив постановки опер: «Катерина» М. Аркаса (1991), «Шлюбний вексель» Дж. Россіні (1992, вперше в Україні), «Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті (2001), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (2004), «Отелло» Дж. Верді, «Любовний напій» Ґ. Доніцетті (обидві – 2005), балету «Лілея» К. Данькевича (2002), ораторії «Мойсей» М. Волинського (2002, 1-е виконання), літ.-муз. вистави «Мій Бог, моя любов, моє щастя!» (2003, до 110-річчя перебування П. Чайковського в Одесі). Відновив на сцені Донец. театру опери та балету ім. А. Солов’яненка опери «Іоланта» П. Чайковського, «Набукко» Дж. Верді (обидві – 2004), «Тоска» Дж. Пуччіні (2005). Має фонд. записи на Укр. радіо. Гастролі в країнах СНД, США, Канаді, Великій Британії, Швейцарії та ін. Автор поет. зб. «Де Рось дзвінка клекоче» (Д., 1997) та «Медвинські сади» (О., 2002).

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2016