ВАСИЛÉНКО Василь Якович (08. 12. 1955, с. Медвин Богуслав. р-ну Київ. обл.) — диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Народний артист України (2009). Національна премія України імені Т. Шевченка (2014). Закін. Київ. ін­ститут культури (1979; кл. О. Мамченка), Львів. консерваторію (1986; кл. Ю. Луціва). Диригент Харків. ім. М. Лисенка (1986–88), Донец. ім. А. Соловʼяненка (1989–93, від 2003 — гол. диригент), Одес. (1994– 2003, одночасно 2001– 03 — ген. дир. і худож. кер.) театрів опери та балету. За сумісн. 1989–94 — викладач Донец. консерваторії, 2000–04 — доцент Одес. консерваторії, від 2004 — доцент Донец. муз. академії. Від 1991 — президент Благодій. фонду ім. С. Прокофʼєва в Донецьку, 1998 — засн., дир. і худож. кер. Між­нар. фестивалю опер. мистецтва «Золота корона» в Одесі (від 2004 — в Донецьку). Здійснив по­становки опер: «Катерина» М. Аркаса (1991), «Шлюбний вексель» Дж. Рос­сіні (1992, вперше в Україні), «Лючія ді Лам­мермур» Ґ. Доніцет­ті (2001), «Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні (2004), «Отел­ло» Дж. Верді, «Любовний напій» Ґ. Доніцет­ті (обидві — 2005), балету «Лілея» К. Данькевича (2002), ораторії «Мойсей» М. Волинського (2002, 1-е викона­н­ня), літ.-муз. ви­стави «Мій Бог, моя любов, моє щастя!» (2003, до 110-річчя пере­бува­н­ня П. Чайковського в Одесі). Від­новив на сцені Донец. театру опери та балету ім. А. Соловʼяненка опери «Іоланта» П. Чайковського, «Набук­ко» Дж. Верді (обидві — 2004), «Тоска» Дж. Пуч­чіні (2005). Має фонд. записи на Укр. радіо. Гастролі в країнах СНД, США, Канаді, Великій Британії, Швейцарії та ін. Автор поет. зб. «Де Рось дзвінка клекоче» (Д., 1997) та «Медвинські сади» (О., 2002).