Василенко Володимир Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василенко Володимир Андрійович

ВАСИЛÉНКО Володимир Андрійович (16. 01. 1937, Київ) – правознавець, дипломат. Д-р юрид. н. (1976), проф. (1978). Надзвич. і Повноваж. Посол України (1992). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2001, 2007). Закін. Київ. ун-т (1959). У 1961– 93 – доц., проф. Ін-ту міжнар. відносин Київ. ун-ту. Водночас 1991–93 – чл. Консультат.-дорадчої ради при Президії ВР України, чл. Конституц. комісії і заст. голови Робочої групи цієї комісії. 1992– 95 – Надзвич. і Повноваж. Посол України у Королівстві Бельгія, Королівстві Нідерланди та Великому Герцогстві Люксембурґ; за сумісн. представляв інтереси України при ЄС та НАТО. Посол з особл. доручень МЗС України (1995– 97). У 1997–2002 – Надзвич. і Повноваж. Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, за сумісн. – в Ірландії. 2002–05 – суддя Міжнар. трибуналу стосовно колишньої Югославії. 1988–90, 1995–97 і від березня 2005 – представник України у Комісії ООН з прав людини, віце-голова її 47-ї та 52-ї сесій. Очолював делегацію України на Конф. ООН з права міжнар. договорів між державами і міжнар. орг-ціями (Відень, 1996). Досліджує питання заг. теорії міжнар. права, міжнар.-правової суб’єктності, міжнар.-правової відповідальності і санкцій, мирного врегулювання міжнар. спорів, а також питання конституц. права.

Пр.: Ответственность государства за международные правонарушения. К., 1978; Международные правовые санкции. К., 1982; Правові аспекти участі Української РСР у міжнародних відносинах. К., 1984; Основы теории международного права. К., 1988.

Л. В. Губерський

Стаття оновлена: 2016