ВАСИЛÉНКО Володимир Харитонович (25. 05(06. 06). 1897, Київ — 19. 12. 1987, Москва) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1941), професор (1935), академік АМН СРСР (1957). Заслужений діяч науки РФ (1957). Герой Соц. Праці (1967). Державна премія СРСР (1987). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Закін. Київський медичний ін­ститут (1922). Працював на каф. клін. медицини АН УРСР та в Київ. ін­ституті туберкульозу; від 1935 — проф. Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів; 1945–48 — завідувач кафедри факультет. терапії Львів. мед. ін­ституту; від 1948 — завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб 1-го Моск. мед. ін­ституту; 1967–74 — один із засн. і дир. ВНДІ гастроентерології (Москва). 1953 заарешт. органами НКВС за звинуваче­н­ням у справі лікарів. Автор наук. праць з про­блем кардіології, гастроентерології, нефрології та пульмонології. Об­ґрунтував уче­н­ня про міокардіодистрофію, вдосконалив діагностику та лікува­н­ня вад серця. Спів­автор класифікації хроніч. серц. недо­статності.