Василенко Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василенко Іван  Васильович

ВАСИЛÉНКО Іван Васильович (06. 02. 1922, с. Кагамлик, нині Глобин. р-ну Полтав. обл.) – живописець і графік. Чл. НСХУ (1971). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Казан. художнє уч-ще (РФ, 1954; викл. В. Куделькін, В. Тимофєєв). Працював 1954–58 у Казан. відділ. Худож. фонду СРСР. Викладав рисунок і живопис у Запоріз. дит. худож. школі (1958–66), керував студією при обл. Будинку нар. творчості; від 1965 – на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду УРСР. Оформляв інтер’єри громад. приміщень і архіт. будов. Від 1965 – учасник обл. і респ. мист. виставок. Персон. – у Запоріжжі (1970, 1977, 2003). Осн. жанри – темат. картина, портрет, натюрморт. У творчості звертається до нар. дум, легенд, пісень, казок. Гол. тема монум. робіт В. – історія Запороз. Січі. Роботи зберігаються у Запоріз. худож. та краєзнав. музеях, Музеї запороз. козацтва (о-в Хортиця), Музеї Дніпрогесу.

Тв.: «За чаєм» (1954); «Запорозька Січ» (1972, співавт.; готель «Інтурист»), декор. рельєфи – «За народними мотивами» (1974, співавт.; Будинок культури «Орбіта»; обидва – у Запоріжжі), «Мамай на коні», «Нестор Літописець», «Запорозьке козацтво», «Славен цей край», «Славутич», «Тарас Бульба» (1985); графічні серії – «Дніпрогес–2», «Коксохім будується» (1972–78), портрети будівельників Дніпрогесу та ветеранів 2-ї світ. війни (1973–85), серія «Легенди про Хортицю» (1975), «Дума про трьох братів Азовських» (1972, с. Азовське Якимів. р-ну Запоріз. обл.), проект істор.-мемор. комплексу з пам’ятником Т. Шевченку – «Апостол» (центр. площа Запоріжжя, співавт.); живопис – «Квіти і виноград» (1985), «Кавун та літні квіти» (1987), «Мальви та персики» (1990), «Квіти та фрукти» (1991), «Дума про Морозенка», «Приїзд Байди на Хортицю» (обидва – 2003).

Літ.: Іван Василенко. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977; Іван Василенко. Живопис. Графіка. Монументальне мистецтво: Каталог. З., 2002.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2005