Василенко Олександр Миколайович — Енциклопедія Сучасної України

Василенко Олександр Миколайович

ВАСИЛÉНКО Олександр Миколайович (28. 05. 1952, Київ) – співак (баритон). Нар. арт. України (2005). Міжнар. мист. премія ім. С. Гулака-Артемовського (1994). Закін. Київ. консерваторію (1982; кл. В. Чорнодуба, Л. Руденко). 1982– 84, 1985–92 – соліст Київ. філармонії, 1984–85 – Київ. дит. муз. театру (вистави: «Чарівна музика» О. Минкова та «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), від 1994 – Нац. ансамблю «Київ. камерата». У репертуарі – романси М. Лисенка, Я. Степового, С. Рахманінова, М. Глінки; арії з оперет. Вперше виконав пісні: «Дзвони рідної землі» (музика Б. Теніна, сл. М. Сингаївського), «Не питай мене» (музика Т. Оленєвої, сл. М. Луківа), «Забіліли сніги» (музика О. Кушнарьова, сл. Б. Олійника) та ін. Про В. знято муз. фільми: «Якщо любиш» (1993), «Українські пісні», «У стилі ретро» (обидва – 1997; усі – «Укртелефільм»).

Тв.: аудіокасети – «Співає Олександр Василенко» (1994), «Старовинні російські романси і циганські пісні» (1995).

Н. П. Потушняк

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
Н. П. Потушняк . Василенко Олександр Миколайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33326 (дата звернення: 13.04.2021)