Василенко Павло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василенко Павло Іванович

ВАСИЛÉНКО Павло Іванович (24. 06(06. 07). 1891, с. Ведмеже, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 03. 09. 1937, Київ) – геолог. Канд. геол. н. (1935, без захисту дисертації). Закін. Петрогр. гірн. ін-т (1923). Від 1919 – ст. н. с. Геол. кабінету УАН у Києві (від 1926 – Н.-д. геол. ін-т), одночасно 1919–26 – інж.-геолог Укр. геол. ком-ту. Викладав польову геологію в Київ. геол.-розв. технікумі. Вивчав марганц. руди Побужжя і Нікопольщини та бурштини Київщини. Заарешт. 23 квітня 1937, звинувач. у контррев. діяльності, розстріляний. Реабіліт. 1956.

Пр.: Про наслідки розвідкових робіт у Хощеватому в 1923–1924 роках // Вісн. Укр. відділ. геол. ком-ту. 1926; Бурштини Київщини // Тр. Укр. н.-д. геол. ін-ту. 1928; Нікопольський марганорудний район: Корисні копалини України. К., 1934.

Літ.: Макаренко Д. Є. Сто років від дня народження геолога Василенка Павла Івановича // ГЖ. 1991. № 6; Його ж. Ніч української геології // Мат. Всесоюз. конф. сумної пам’яті великого терору 1937 року. К., 1998.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2005