Василенко Петро Пантелійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Василенко Петро Пантелійович

ВАСИЛÉНКО Петро Пантелійович (29. 06. 1937, с. Мартове Чугуїв., нині Печеніз. р-ну Харків. обл. – 29. 11. 2001, там само) – письменник, публіцист, перекладач. Чл. НСПУ (1990). Обл. літ. премія ім. О. Масельського (2001). Закін. Харків. с.-г. ін-т (1960). Працював агрономом-економістом у селах Луган., Харків. обл. (1960–90); заст. ред. г. «Печенізький край» (1993– 99). У реаліст. проз. і поет. творах В. – плекання рідного слова, нац. коріння; драматизм підневіл. становища укр. селянина (особистості в цілому) у рад. системі. Багато віршів В. покладено на музику. 2002 засновано Обл. літ. премію ім. П. Василенка.

Тв.: Двоколос. Х., 1976; Моя біографія – поле. Х., 1979; Кленове клечання. Х., 1983; Хрещатий барвінок. Х., 1992; Мартова вітає вас: Істор.-краєзнав. нарис. Х., 1993 (співавт.); Печенізьке поле: Трилогія ліро-епічних поем. Х., 1997; Калина і гордовина: Роман // Слобожанщина. 1996–99. № 8–9; Твори: В 2 т. Х., 2004.

Літ.: Василенко П. Спогади про самого себе // Визв. шлях. 1999. Кн. 5; Петро Василенко: Некролог // ЛУ. 2001, 20 груд.

Ю. Ю. Полякова

Стаття оновлена: 2005