Великоновосілківський район

ВЕЛИКОНОВОСІ́ЛКІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться в південно-західній частині Донецької області. Утвор. 1923 (від 1959 — в сучас. межах). Від 19 жовтня 1941 — до 13 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 7674 уродженців р-ну (60 % мобілізованих). Площа 1,9 тис. км². Насел. 49 272 особи (2001, складає 91,7 % до 1989): українців — 63 %, росіян — 17 %, проживають також греки, турки-месхетинці, азербайджанці. У р-ні — смт Велика Новосілка та 66 сільс. насел. пунктів. Знаходиться між Приазов. височиною на Сх. і Пд. та відрогами Донец. кряжу на Пн. Сх. Поверхня — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, слаборозчленована. Корисні копалини: кам’яне вугілля, глини вогнетривкі та цегел., піски, пісковики. Річки р-ну: Вовча, Мокрі Яли, Сухі Яли, Кашлагач, Шайтанка, Ворона, Кобильна. Пл. лісонасаджень 5,6 тис. га. Породний склад: дуб, ясен, клен гостролистий, берест гостролистий, сосна; в підліску — жовта акація, бруслина європейська, клен татарський, бузина та ін. В р-ні — 2 заказника місц. значення. Серед ґрунтів переважають чорноземи звичайні малогумусні, є також чорноземні, лучні ґрунти. Підпр-ва р-ну: ВАТи — «Техсервіс», «Агротехсервіс», «Краснополянськживмаш», «Піщаний кар’єр». Провідне місце у економіці р-ну належить с.-г. вироб-ву. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Діє 29 с.-г. ТОВ, держ. дослідне госп-во з вирощування насіння зернових та тех. культур «Забійник», 5 ВАТ, 170 фермер. госп-в. Пл. с.-г. угідь 172,2 тис. га. У В. р. — муз. школа та 4 її філії, СПТУ, 28 заг.-осв. шкіл, проф. ліцей; центр. рай. та 3 дільничні лікарні, станція швидкої допомоги, 41 фельдшер.-акушер. пункт; 2 музеї, Немировича-Данченка В. меморіальний музей у с. Нескучне, де він впродовж 1887–1916 щоліта відпочивав і написав багатої своїх творів; 30 клубів, 6 самодіял. нар. колективів, 39 б-к; 10 громад. організацій, товариство греків, молодіжне об’єдн. «Київська Русь», 23 осередки політ. партій; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Сільський край». Діє 16 реліг. громад УПЦ МП. Пам’ятник архітектури — Різдва Богородицька церква (1770–78, с. Андріївка). В р-ні виявлено бл. 30 курганів скіф. доби. Видатні уродженці р-ну: дир. Моск. НДІ фармації М. Алюшин (х. Нова Павлівка, нині у складі с. Карла Маркса), академік АМНУ Г. Бондар (с. Іскра), д-р тех. н. І. Болбат (с. Октябрське), д-р с.-г. н. Л. Демішев (с. Богатир); поет-байкар А. Косматенко (с. Времівка), письменник Б. Ластовенко (с. Старомайорське); живописці Г. Алчієв (с. Комар) та В. Клименко (с. Веселе); театр. режисер Г. Кононенко (с. Золота Нива); Герої Рад. Союзу О. Білогуров (с. Времівка), С. Єгоров (с. Комар) та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю