ВЕЛИ́ЧКО Лев Іса­йович (25. 10(06. 11). 1879, Москва — 17. 09. 1937, Київ) — сходо­знавець, журналіст, дипломат. Здобув освіту в моск. ВНЗах. Працював у г. «Биржевые ведомости». Воював у лавах Червоної армії. Член ВКП(б) від 1920. Працював 1922 у Наркоматі іноз. справ УРСР, 1923–24 — 1-й секр. укр. пов­предства у Берліні, 1924–26 — радник пов­предства УРСР у Туреч­чині. Директор радіотеле­граф. агентства України (1928–29), одночасно — у від­ділі між­нар. інформації г. «Вісті ВУЦВК» (1927–29). Друкувався у газетах «Комуніст», «Пролетарий», «Пролетар». У своїх публікаціях торкався про­блем між­нар. життя кін. 20-х — поч. 30-х рр. Очолював Всеукр. товариство культур. звʼязків із закордоном, працював у НДІ сходо­знавства, викладав у ВНЗах Харкова та Києва. 1937 заарешт., засудж. до смерт. кари. Реабіліт. 1959.