Величко Осип Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Величко Осип Михайлович

ВЕЛИ́ЧКО Осип Михайлович (04. 01. 1922, с. В’язівниця побл. м. Ярослав, Польща – 10. 11. 2000, м. Стрий Львів. обл.) – майстер художнього різьблення на дереві. Навч. в Укр. учител. семінарії (м. Криніца, Польща, 1940–43). Як художник сформувався під впливом Л. Ґеца, О. Кульчицької, традицій лемків. нар. різьблення зі стилізацією рослин. елементів. Осн. техніки – контурне різьблення на бейцов. у темний колір і лавков. деревині; плоске різьблення з тонуванням та елементами рельєфу. Від 1945 – у м. Бережани Терноп. обл. Від 1949 працював учителем вироб. класів та різьбярем сувенір. цеху у м. Стрий. Влас. стиль виявив у контур. і сухому різьбленні. Створив портрети київ. та галиц.-волин. князів, укр. гетьманів, борців за волю України, класиків укр. літ-ри, митців, науковців, зокрема Т. Шевченка (1960), Лесі Українки (1967), О. Довженка (1968), І. Котляревського (1969), О. Кульчицької (1981), М. Шашкевича (1989), письменників В. Хиляка і Г. Гануляка, художника Никифора Дровняка, історика І. Красовського. 1972–97 відбулося 12 персон. виставок В. у містах Стрий, Львів, Дрогобич, Самбір, Бережани, Сколе. Автор альбому-хроніки «Українська учительська семінарія в Криниці». Твори В. зберігаються в МЕХП, Бережан., Волин., Полтав., Сосниц. краєзнав. музеях, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі.

Літ.: Красовський І. Діячі науки і культури Лемківщини: Довід. Торонто; Л., 2000.

І. Д. Красовський

Стаття оновлена: 2005