Величко Юрій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Величко Юрій Олексійович

ВЕЛИ́ЧКО Юрій Олексійович (24. 01 (06. 02). 1917, м. Бендери, нині Молдова – 02. 03. 1986, Одеса) – актор, режисер. Нар. арт. УРСР (1964). Держ. нагороди СРСР. Закін. студію при Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1941; викл. Г. Юра), Київ. ін-т театр. мист-ва (1974). Працював у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1936–44), Чернів. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Кобилянської (1944–65), Одес. рос. драм. театрі ім. А. Іванова (1966–79). Очолював нар. самодіял. театр Одес. трамвайно-тролейбусного упр. (1980–85). Виконував переважно ролі героїко-романтич. плану.

Ролі: Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Михайло («Земля» за О. Кобилянською), Антон («Весняний потік» З. Прокопенка), Дмитро («Леся» М. Андрієвич), Маріо Арманді («Сеньйор Маріо пише комедію» А. Ніколаї), Устим Кармелюк (однойм. п’єса В. Суходольського), Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Жадов («Доходне місце» О. Островського), Улдіс («Вій, вітерець!» Я. Райніса), Фердинанд («Мачуха» О. де Бальзака), Артур («Овід» за Е. Войнич).

Вистави: «Іспанці» М. Лермонтова (1964), «Людина з зірки» К. Віттлінґера, «Житейське море» І. Карпенка-Карого (обидві – 1965).

Літ.: Андрієвич М. Народний артист Республіки // Рад. Буковина. 1964, 20 листоп.

Т. В. Сулятицький

Стаття оновлена: 2005