Величковський Анатолій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Величковський Анатолій Євгенович

ВЕЛИЧКО́ВСЬКИЙ Анатолій Євгенович (01. 12. 1901, Варшава – 02. 01. 1981, Париж, похов. у м. Клермон, Франція) – письменник. Дитинство провів у Єлисаветграді (нині Кіровоград). Під час воєн. дій 1918–20 воював у складі Добровол. армії генерала А. Денікіна. 1919 емігрував до Польщі. Від 1926 – у м. Канни, Ліон (Франція), згодом жив у Парижі. На еміграції працював на з-ді та нічним водієм. Дебютував як поет після 2-ї світ. війни. Писав рос. мовою. Осн. тематика віршів – любов до природи, звеличення її краси, екол. захист, засудження технізації сусп-ва і довкілля. Поезія В. відзначається ліризмом («тютчевська лінія»), худож. виразністю, відсутністю риторики й пафосу, досягненням емоційності через зображення буденного. Автор поет. зб. «С бору по сосенке» (1979), «О постороннем» (1979), «Нерукотворный свет» (1981, посмертно; усі – Париж), публікацій добірок у закордон., вітчизн. (від 90-х рр.) періодиці. Відомий його антиурбаніст. сатир. роман «Богатый» (Париж, 1972). Був чл. Союзу письменників і журналістів у Парижі.

Н. М. Гаук

Стаття оновлена: 2005