ВЕЛІМИ́РОВИЧ Мілош (Velimirovic Milos; 12. 12. 1922, Белґрад — 18. 04. 2008, м. Бриджвотер, шт. Вірджинія, США) — американський музико­знавець-медієвіст. З походже­н­ня серб. Навч. в Белґраді, потім на каф. музики Гарвард. університету (м. Кембридж, США), де 1953 по­зна­йомився з М. І. Антоновичем, з яким зблизився на ґрунті спільного інтересу до словʼян. літургій. музики. Доктор. дис. «Візантійські елементи у старословʼянському церковному співі» написав на матеріалі порівнял. аналізу нотацій Київ. ірмологіона (13 ст.), що зберігається у Хіландар. монастирі на Афоні, та грец. рукописів. 1955 на щоріч. зʼ­їзді Амер. товариства музико­знавців прочитав доповідь про стан досліджень давньорус. музики, у якій, зокрема, роз­глянув пита­н­ня й укр. історіо­графії (опубл. 1972). Читав спец­курс з історії візантій. та словʼян. сакрал. музики в Єльському університеті (м. Нью-Гейвен, США). Викладав також в університетах Медісона та Шарлотсвіл­ла (США). 1989 на за­проше­н­ня ІМФЕ АН УРСР пере­бував у Києві. Брав участь у конф., присвяч. словʼян. першо­просвітителям Кирилу та Мефодію (до 1000-ліття хреще­н­ня України-Руси), на якій ви­ступив з доповід­дю «Про дешифровку канону св. Димитрію». Цей канон вважають найдавнішим церк. пісне­співом у словʼян. мові, автором якого, ймовірно, був Мефодій. В. ви­ступив в Одесі на наук. симпозіумі «Музика сакральна та профан­на», прочитав лекцію у Київ. консерваторії. Мав дружні стосунки з видат. дослідницею укр. муз. давнини Н. Герасимовою-Персидською. Написав рецензію на працю Ю. Ясиновського «Українські та білоруські нотолінійні рукописи 16–18 ст.» // «Сучасність», 1998, ч. 5.