Веліуллаєв Ісмет Бекірович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Веліуллаєв Ісмет Бекірович

ВЕЛІУЛЛА́ЄВ Ісмет Бекірович (11. 02. 1953, м. Уч-Курґан Наманґан. обл., Узбекистан) – кримсько-татарський живописець. Чл. НСХУ (1994). Закін. Респ. художнє уч-ще (Душанбе, 1972; викл. Х. Бердиєв). Працював у Худож. фондах Узбекистану (1974–83) та РФ (1983–88). Відтоді – в Криму на твор. роботі. Розробляючи сюжети, дотримується суворої дійсності та деталізації композиц. вирішення, насиченої інформативності. Однак в узагальненому викладі митець не копіює дійсність. Живопис В. динамічний, передає психол. напругу, життєрадісність. Осн. роботи – у техніці розпису, металопластики; жанр – темат. картина. Учасник респ., всесоюз., міжнар. мист. виставок. Персон. – у Сімферополі (1995, 2004), Бахчисараї (АР Крим), Ізмирі (Туреччина; обидві – 1998), Москві (2002).

Тв.: серії – «Киргизія», «Стара Хіва», «Ленінград», «Красная Поляна – Кавказ», «Розрізаний картон», «Сяючий світ», «Геноцид»; «Курбан байрам» (1983), «Первісток» (1985), «Осіння сівба», «Покоління шістдесятих» (обидва – 1986), «Хайтарма», «Повернення у Крим» (обидва – 1987), «Золота колиска» (1992), «Виселення кримськотатарського народу», «Самопожертва Муси Мамута», «Освячення Батьківщини» (усі – 1994), «Повернення» (1996), «Весілля», «Справедливість всередині нас й поза нами» (обидва – 1997), «Центральний ринок», «Надія» (обидва – 1998).

Літ.: Адиль Г. Путь художника – путь народа // ГК. 1995, 21 июля; Арбитайло Ч. Мир глазами художника // Крым. изв. 1995, 4 авг.; Заатов І. Кримськотатарське образотворче і декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст. Сф., 2002.

Ю. У. Кандимов, Е. Я. Черкезова

Стаття оновлена: 2005