Вельничук Олександр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вельничук Олександр

ВЕЛЬНИЧУ́К Олександр (15. 03. 1895, с. Шепіт, нині Путил. р-ну Чернів. обл. – 12. 11. 1959, Нью-Йорк) – художник і письменник. Навч. у Вижниц. та Чернів. г-зіях, вивчав право у Відні та Чернівцях. Під час 1-ї світ. війни – в австр. армії на італ. та серб. фронтах, від листопада 1918 – у лавах УГА. У 1920–30-х рр. – адвокат у Вижниці, де очолював (з перервами) т-во «Нар. дім ім. Ю. Федьковича». Від 1940 – у Німеччині. У повоєнні роки – у Мюнхені: доц. торг. права у Вищій екон. школі, викл. нім. мови в Богослов.-пед. академії УАПЦ; одночасно – дир. Ін-ту заоч. навч. при УВУ. Від 1949 – у Нью-Йорку. Малював зразки нар. одягу. Персон. виставка – у Нью-Йорку (1966, посмертна). Автор зб. поезій: «У пустирі», «Бриндушки», «Польові квіти» (усі – 1917); новел «Кривозілля», «Кирило Медвійчук», «Стріча з самим собою», «Смітник», «Клініка душі», «Землетрус», «Шовкові кроки» та ін.

Тв.: «Буковинець з Підгір’я», «Буковинець-придністрянець», «Молодиця з Путилова», «Молодиця з Шепота Великого», «Дівчина з Багни», «Гуцул із Путильщини», «Гість із Вижниці» (усі – 1955), «Овочі в зеленій мисці», «Буковинський шляхтич», «Адвокат», «Тюльпани» (усі – 1956), «Овочі і дзбанок», «Гуцульська паска», «Кава й овочі» (усі – 1957), «Черешні й троянда», «Подолянка з-над Прута», «Студія руки» (усі – 1958), «Ананас і рак», «Гуцулка», «Подільський натюрморт» (усі – 1959).

Літ.: Олександр Вельничук: Каталог. Нью-Йорк, 1966; Іванюк М. Людина з незвичайною долею // Вижниц. обрії. 1995, 11 берез.

М. В. Іванюк

Стаття оновлена: 2005