Венгеров Леонід Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Венгеров Леонід Маркович

ВЕНГЕ́РОВ Леонід Маркович (07(20). 04. 1901, Київ – 1975, Одеса) – літературознавець. Д-р філол. н. (1961), проф. (1962). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1922). Учителював, працював перекладачем у вид-вах «Книгоспілка» і «Сяйво». Від 1937 – викл. в Ін-ті керівних працівників наркому торгівлі (згодом – Академії рад. торгівлі, Київ). 1944– 46 – у Вінн. пед. ін-ті: зав. каф. рос. і зарубіж. літ-р; одночасно – заст. дир., гол. бібліотекар Вінн. обл. б-ки. 1946 став жертвою політ. кампанії в СРСР, спрямованої проти ж. «Звезда» і «Ленинград». Після звільнення працював у Житомир. пед. ін-ті. 1948–50 – ст. н. с. відділу рос. літ-ри Ін-ту укр. літ-ри АН УРСР. Загинув в Одесі за нез’ясов. обставин. Друкувався від 1936. Автор рецензій, бібліогр. та істор.-літ. статей, розвідок про М. Рильського, Т. Шевченка; посібників із зарубіж. літ-ри. У колі наук. інтересів – переважно польс. літ-ра, зокрема творчість В. Василевської.

Пр.: Ванда Василевская. Москва, 1955; Зарубіжна література (1871– 1970): Заг. пит. К., 1971; Зарубіжна література (1871–1973): Огляди і портрети. К., 1974.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2005