Венжик Ірина Сергіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Венжик Ірина Сергіївна

ВЕ́НЖИК Ірина Сергіївна (24. 09. 1977, Київ) – поетеса. Чл. НСПУ (2002). Закін. Київ. інж.-тех. ін-т (2000), Міжрегіон. академію упр. персоналом (Київ, 2003). Працювала інж. ВАТ «Геобіономіка України»; 2001–03 – спеціалістом відділу кадрів ЗАТ «Страхова компанія “Інкомстрах”»; 2003–04 – менеджером із персоналу ТОВ «Кредо-Спорт»; від 2004 – нач. відділу кадрів Готел. комплексу «Русь». У доробку В. – лірика, осн. тематика якої – пошук свого місця у світі, відчуття причетності та відповідальності кожної особистості перед сьогоденням і майбутністю. Пише також прозу (оповідання, новели), зокрема й для дітей; драм. твори.

Тв.: Чути скрипку й сопілку. Біла Церква, 1995 (співавт.); Храм Психеї. К., 1999; Дорога в дощ. Біла Церква. 2003.

Літ.: Диба А. Оксамитова пані Ірини Венжик // Жива вода. 2000. № 9; Манева Г. Відкритий лист Галини Маневої до Ірини Венжик з приводу виходу збірки «Храм Психеї» // Радосинь. 2003. № 3; Дуже страшна казка // Сонячна мальвія. К., 2005.

Д. С. Чередниченко

Стаття оновлена: 2005