Венюков Павло Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Венюков Павло Миколайович

ВЕНЮКО́В Павло Миколайович (02 (14). 06. 1856, С.-Петербург – 06 (19). 01. 1916, там само) – геолог, палеонтолог. Д-р мінералогії та геології (1886). Закін. природознавче відділ. фіз.-мат. ф-ту Петербур. ун-ту зі ступенем канд. (1879), де відтоді до 1888 й працював консерватором геол. кабінету, від 1884 – приват-доц.; 1889–1904 – ординар. проф. каф. мінералогії та геології Ун-ту св. Володимира у Києві. Чл. Імператор. мінералог. т-ва, Рос. антропол. т-ва, Київ. та Петербур. т-ва природознавців. Наук. праці присвяч. вивченню фауни і стратиграфії девона різних регіонів Росії, стратиграф. і палеонтолог. характеристиці силурій. відкладень Поділля. Здійснив стратиграф. розчленовування девона Пн.-Зх. і Центр. Росії та співставив ці відкладення з розрізами Зх. Європи. Досліджував Кузнец. вугіл. басейн, визначив його геол. вік. Працював у галузі петрографії. Брав участь у геол. експедиціях на Кавказі (1890), в Мугоджар. горах (1889).

Пр.: Отложения девонской системы в Мугоджарских горах // Вест. естествознания. 1890. Т. 1; О силурийских отложениях Подольской губернии // Там само. 1891. Т. 2.

Літ.: 100 лет со дня рождения и 40 лет со дня смерти П. Н. Венюкова // Изв. АН СССР. Сер. Геол. 1956. № 4; Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. XVIII – начало XX вв. // Биол. и мед.-биол. науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.

І. В. Пасько

Стаття оновлена: 2005