Вербицький Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вербицький Володимир Миколайович

ВЕРБИ́ЦЬКИЙ Володимир Миколайович (07. 04. 1952, Житомир – 18. 08. 1996, там само) – графік і живописець. Чоловік М. Вербицької. Чл. СХУ (1989). Закін. Ленінгр. пед. ін-т (нині С.-Петербург, 1978; викл. Л. Кабачек, В. Ледньов). Працював на Житомир. дзеркал. ф-ці (1972– 73); оформлювачем Житомир. худож.-вироб. комбінату (1978– 81); художником реклам.-вироб. комбінату Облспоживспілки (1981–82); оформлювачем (1982–86), від 1986 – гол. художником Житомир. худож.-вироб. майстерень Худож. фонду УРСР. Голова Житомир. орг-ції СХУ (1992–96). Учасник всесоюз. (від 1978), міжнар. (від 1984), респ. (від 1985) мист. виставок. Персон. – у Житомирі (1991, 1996). Осн. жанри – плакат і портрет. Творчість В. має соц.-екол. спрямування. Плакатам притаманний лаконізм форми, виразність лінії, кольору.

Тв.: плакати – «Слався, подвиг в ім’я миру» (1985), «Чисте повітря – обов’язкова умова життя» (1987), «Птахи нашого міста», «Горе без розуму» (обидва – 1989); живопис – «Друг» (1976), «Мати» (1978), «Вечір» (1983), «Художники» (1990), «Незавершена путь» (1996).

Літ.: Харитоненко М. Сила плаката // Комсомол. зірка. 1988, 9 лип.

І. О. Вишневецька

Стаття оновлена: 2005