Вербицький Георгій Миколайович
ВЕРБИ́ЦЬКИЙ Георгій Миколайович (27. 10. 1920, с. Ширяєве, нині місто Одес. обл. — 12. 08. 2011, Київ) — живописець і графік. Батько С. Вербицького. Заслужений художник УРСР (1989). Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. інж.-буд. інституті (1938–39; викл. О. Вербицький). Від 1948 — учасник обл., респ., міжнар. мистецьких виставок. Персон. — у Києві (1964, 1988), м. Бад-Тьольц (Німеччина, 1995). Створював копії з акварелей Т. Шевченка (1964– 94). Основна галузь — акварель. Творам В. властиві напруження колористич. вирішення, динаміка форм, архітектоніка композицій. Роботи зберігаються у Вінн., Івано-Фр. краєзнав. музеях, Шевченків. нац. заповіднику у м. Канів Черкас. обл., Микол., Одес., Харків., Запоріз. ХМ, Музеї історії Києва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- акварелі — «Кам’янець-Подільський», «Село Шевченківське», «Музей Шевченка» (усі — 1960), «Форт Т. Шевченка», «Будинок, де жив Т. Шевченко», «Академія мистецтв, де вчився і жив Т. Шевченко», «Київський університет», «Пам’ятник Т. Шевченку» (усі — 1962), «Замок князів Острозьких», «Козацькі могили» (обидві — 1963), «У майстерні художника» (1981); серії — «Шевченківські місця» (1960–64), «Квіти» (1994); «Папуги» (1999–2001), «Пейзажі» (2003); мініатюри на слоновій кістці — портрети дочки, В. Чапаєва, Т. Шевченка (усі — 1960); «Бухара. Вечірні мотиви», «Вуличка старої Хіви» (обидва — 1968), «Карелія», «Соловецькі острови» (обидва — 1969), «Владивосток», «На Курильських островах», «Мій Київ» (усі — 1971), «Київ осінній», «Схили Дніпра», «Золоті ворота», «Києво-Печерська лавра» (усі — 1975), «Терикони» (1977); триптих «Українські мотиви» (1980), «Київ. Лавра» (1986), «Весілля» (1990), «Блакитний папуга», «Папуга» (обидва — 1999).
Рекомендована література
- Виставка творів Г. М. Вербицького: Каталог. К., 1963;
- Георгій Миколайович Вербицький. Акварель: Каталог. К., 1988.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
