Вербицький Микола Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вербицький Микола Андрійович

ВЕРБИ́ЦЬКИЙ Микола Андрійович (псевд.: Антіох, Миколайчик Білокопитний, Миколайчик, Перебийніс, Черніговець Я. та ін.; 01(13), за ін. даними – 03(15). 02. 1843, Чернігів – 27. 11(10. 12). 1909, там само) – письменник, педагог, громадський діяч. Дід М. Вороного. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1864). У студент. роки брав участь у виданні рукопис. ж. «Помийниця» Київ. громади. Від 1864 – учитель рос. словесності у Полтав. г-зії, 1866 через «неблагодійність» перевед. у Чернігів, 1875 – у м. Рязань, 1886 – у м. Орел (обидва – Росія). Серед учнів – Л. Андреєв, М. Заньковецька. 1900 повернувся до Чернігова. Перші вірші укр. мовою опубл. у ж. «Основа» (1862) та г. «Черниговский листок». Рання творчість В. позначена романтич. світовідчуттям, впливом Т. Шевченка. Мотив невблаган. долі, життєвих труднощів у них часто завершується оптиміст. нотами («Невольник», «Веселий час!..»). Автор циклу поезій «Carmina senectutis», у якому відчут. вплив романс. лірики Я. Полонського; низки оповідань та нарисів із мислив. життя (опубл. у ж. «Природа и охота», «Семья охотников»).

Тв.: Просветитель // Книжки «Недели». 1878. № 11; Очерки из охотничьей жизни. Ч. 1–2. Тула, 1898; Охотничьи рассказы. Тула, 1900; Очерки школьной жизни. Инспектор // Жизнь и люди. 1910. № 3; (Вірші) // Поети пошевченків. доби. К., 1961; (Вірші) // Антологія укр. поезії: В 6 т. Т. 3. К., 1984.

Літ.: Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с первой половины ХVIII века. П., 1912; Погрібний А. Поет Микола Вербицький // ЛУ. 1968, 23 квіт.; Шалата М. Козацького роду // Дзвін. 1993. № 10–12.

Н. М. Сидоренко

Стаття оновлена: 2005