Вервес Григорій Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вервес Григорій Давидович

ВÉРВЕС Григорій Давидович (15. 04. 1920, с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл. 09. 01. 2001, Київ) – літературознавець. Батько Ю. Вервеса. Д-р філол. н. (1959), проф. (1962), акад. НАНУ (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1998). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Об’єдн. укр. ун-т у м. Кзил-Орда (1942, Казахстан), Рязан. артилер. уч-ще (РФ, 1943). Від 1945 працював у Ін-ті літ-ри НАНУ: 1949–50 – вчений секр., від 1950 – ст. н. с., від 1958 – зав. відділу слов’ян. літ-р. У колі наук. інтересів: питання польс., болгар. та словен. літ-р; теор.-методол. аспекти сучас. компаративістики; проблеми регіон., загальнослов’ян. та світ. контексту нац. літ-ри. Окремі праці В. друкувалися словац., польс., рос., болгар., англ., нім. мовами. Був головою Укр. ком-ту з вивчення і поширення слов’ян. культур при ЮНЕСКО. Наук. кер., голова редколегії вид. «Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті: У 5 т.» (К., 1987–94).

Пр.: Адам Міцкевич в українській літературі. К., 1952; 1955; Т. Шевченко і Польща. К., 1964; Максим Рильський у колі слов’янських поетів. К., 1972; рос. перекл. – Москва, 1981; Tam, gdzie Ikwy srebrne fale płyną (Z dzejów stosunków polsko-ukrainskich w XIX– XX s.). Warszawa, 1972; Польська література і Україна: Літ.-крит. нарис. К., 1985; Як література самоутверджується у світі: Дослідж. К., 1990; Українці на рандеву з Європою. К., 1996.

А. В. Онищенко

Стаття оновлена: 2005