Вергун Василь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вергун Василь

ВЕРГУ́Н Василь (07. 04. 1909, с. Потік, за ін. даними – с. Заланів, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 25. 12. 1981, Нью-Йорк) – громадський діяч і публіцист. Чл. НТШ. Д-р філософії (1973). Навч. у Львів. ун-ті. Працював в укр. кооп.-банків. системі у Тернополі та м. Городенка Івано-Фр. обл. Організував молодіжне т-во «Каменярі»; співроб. однойм. журналу (1932– 39). Після 1939 викладав у Львів. технікумі рад. торгівлі. Учасник 2-ї світ. війни. Після війни – у Відні, м. Ляндсґут (Німеччина). Ред. двотижневика «На чужині» (м. Фільсбібурґ). Викладав лат. і нім. мови, укр. мову і літ-ру, дир. у табор. г-зії Ляндсґута. Від 1955 – у США (м. Трентон, шт. Нью-Джерсі). Викладав у школі українознавства, дописував до вид. «Свобода», «Народна воля», «Українське народне слово». Від 1955 – співред., від 1971 – ред. «Народної волі». Автор дослідж. з укр. мови і літ-ри, зокрема про літ. процес 2-ї пол. 19 ст. Співред. двотом. зб. «Дрогобич – земля Івана Франка». Ініціатор вид. зб. істор.-мемуар., етногр. і побут. матеріалів «Рогатинська земля» (Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1996).

Літ.: Комариця М. Вергун Василь // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.

М. М. Комариця

Стаття оновлена: 2005