Вергун Петро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вергун Петро

ВЕРГУ́Н Петро (18. 11. 1890, м. Городок, нині Львів. обл. – 07. 02. 1957, с-ще Ангарське Краснодар. краю, РФ) – церковний діяч УГКЦ. Д-р філософії (1925). У 1909 – доброволець австр. війська. Учасник 1-ї світ. війни. 1919–20 – в УГА. Навч. у Львів. ун-ті, закін. у Празі УВУ (1926) та духовну семінарію (1927). У жовтні 1927 митрополитом Андреєм Шептицьким висвяч. на пресвітера. Від листопада 1927 – у Берліні. Від 1929 – пастир укр. католиків у Берліні. Асист. каф. церк. історії Берлін. ун-ту. Читав курс лекцій про православне та греко-катол. віровизнання у Катол. академ. т-ві в Берліні. 1937 отримав гідність прелата. Від 1940 – священик для українців-католиків у Берліні, згодом – Апостол. візитатор у Німеччині. Заарешт. 22 червня 1945 органами НКВС, засудж. до 8 р. позбавлення волі, відправлений до Сибіру, де був ув’язнений до 1955. Реліг. виступи В. пов’язані з укр. нац. питаннями. Видавав реліг. брошури та інформ. бюлетень. Автор «Послання Апостольського Візитатора до українців-католиків візантійсько-слов’янського обряду у Великонімеччині», а також істор. розвідок про церк. питання Сходу Європи, зокрема: «Geschichte der im Union in Byzanz und Südosteuropa», «Geschichte der Union im Ostslawischen Raum», «Die Orientalischen Riten und Kirchlichen Gemeinschaften». 27 червня 2001 беатифікований Папою Іоаном-Павлом ІІ.

Літ.: Романишин П. Студії до історії Української католицької церкви в Німеччині. Петро Вергун перший Апостольський Візитатор і адміністратор. Вінніпеґ, 1988; Мученики – джерело чудотворної сили. [Б. м., б. р.].

І. С. Бриндак

Стаття оновлена: 2005