Верейський Георгій Семенович
ВЕРЕ́ЙСЬКИЙ Георгій Семенович (18(30). 07. 1886, м. Проскурів, нині Хмельницький — 19. 12. 1962, Ленінград, нині С.-Петербург) — графік. Народний художник РРФСР (1962). Дійсний член АМ СРСР (1949). Сталінcька премія (1946). Навч. у Харків. університеті та приват. худож. студії Є. Шрейдера (1895, 1900–04), закін. С.-Петербур. університет (1912), навч. у С.-Петербур. новій худож. майстерні у М. Добужинського, Є. Лансере, Б. Кустодієва, А. Остроумової-Лебедєвої (1913–16). Від 1915 брав участь у худож. виставках. 1918–30 — керівник відділу малюнку та гравюр Держ. ермітажу у С.-Петербурзі. Проф. ВДХУТЕМАСу в Петрограді (нині С.-Петербург, 1921–23). Основа реаліст. творчості В. — поглиблене вивчення натури, точність трактування форми; портретам властива психол. виразність, глибина розкриття образу. Автор статей з питань мистецтва. Роботи зберігаються в ДТГ (Москва), Київ. музеї рос. мистецтва, Харків. ХМ. Портрети В. виконали Б. Кустодієв (1917, 1924), Є. Єгоров (1958). У Хмельницькому 1980 відкрито Худож.-мемор. музей В.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія графіч. портретів — В. Леніна (1920), Й. Сталіна (1941), М. Калініна (1932), В. Молотова, К. Ворошилова, В. Гіляровського (усі — 1934), рад. льотчиків (бл. 250 робіт, 1932–36), академік Й. Орбелі та Є. Тарле, Героя Рад. Союзу С. Осипова (усі — 1942), Л. Руднєва (1943), Є. Лансера, А. Герасимова, Б. Йогансона (усі — 1944), Н. Морозова (1945); «Вітряк» (1904), «Український пейзаж із вітряком», «Харків. За столом» (обидві — 1928), «Український пейзаж» (1929), «Ромни», «Пасіка», «Пристань човнів у Ромнах» (усі — 1930).
Рекомендована література
- Воронихина Л. Н. Георгий Семенович Верейский: Альбом. Ленинград, 1987.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
