Верес Ганна Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верес Ганна Іванівна

ВЕ́РЕС Ганна Іванівна (21. 12. 1928, с. Обуховичі Іванків. р-ну, нині Київ. обл. – 11. 06. 2003, там само) – майстриня художнього ткацтва. Дочка М. Пособчук, мати Валентини та Олени Вересів. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1968). Нар. художник України (1995). Чл. НСХУ (1965), НСМНМУ (1999). Держ. нагороди. Учасниця обл. (від 1945), респ. та міжнар. (від 1960) худож. виставок. Персон. – у Києві (1968, 1994). Авторка і виконавиця традиц. поліс. тканих рушників, декор. тканин та панно, яким властиві насичена образна кольор. гама, різноманітність орнам. рішень; символіка несе закодов. інформацію про укр. землю, народ. Створила Музей нар. ткацтва (1988– 92, м. Іванків Київ. обл.). Роботи експонуються у Нац. музеї Т. Шевченка, Шевченків. нац. заповіднику в м. Канів Черкас. обл., МУНДМ. Творчості В. присвяч. к/ф «Ляда» (1974, «Київнаукфільм»), «А льон цвіте» (1980, «Укртелефільм»).

Тв.: рушники – цикли «Наша дума, наша пісня» (1967), «В сім’ї вольній, новій» (1969), «Щедрість» (1973), «Дзвони Чорнобиля» (1988), «Блискавка» (1990); художні тканини – «Київ – сад» (1975), «Щедрість землі» (1985), «Хай буде мир на всій землі», «Радуйся, ниво неполитая», «Вічний вогонь»; панно – «Слався, Вітчизно» (1978, готель «Україна» в Москві), «Пам’ять полум’яних літ», «Квітни, Україно» (обидва – 1984), «Космічні далі», «Мамина вишня» (обидва – 1990), «Спалах» (1991).

Літ.: Карнаухова Н. Ганна Верес. Декоративні тканини. О., 1966.

Н. О. Саєнко

Стаття оновлена: 2005