Верес Олена Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верес Олена Іванівна

ВЕ́РЕС Олена Іванівна (29. 04. 1962, с. Обуховичі Іванків. р-ну Київ. обл. – 10. 07. 2009) – художниця перебірного ткацтва. Дочка Ганни, сестра Валентини Вересів, онука М. Пособчук. Чл. НСХУ (1989). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1987). Відтоді – на твор. роботі. Учасниця респ. худож. виставок від 1974. Персон. – у Києві (1974, 1994). Роботи зберігаються у Канів. музеї нар. та декор. мист-ва, Шевченків. нац. заповіднику в м. Канів Черкас. обл., Нац. музеї Т. Шевченка, Нац. музеї історії України, Істор.-краєзнав. музеї м. Іванків, Музеї ткацтва (с. Обуховичі), Запоріз. ХМ.

Тв.: цикли – «Сонечко» (1976), «Червона калина» (1994); декор. рушники – «Вишневі візерунки» (1979), «Забіліли сніги», «Мамина пісня» (обидва – 1992), «Поліські наспіви», «Білим цвітом зацвіла червона калина», «Ритми весняної ниви» (усі – 1994).

Літ.: Художні тканини родини Вересів у зібранні Запорізького художнього музею: Каталог. З., 2002.

Н. О. Саєнко

Стаття оновлена: 2016