Верещагін Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верещагін Василь Васильович

ВЕРЕЩА́ГІН Василь Васильович (Верещагин Василий Васильевич; 14(26). 10. 1842, м. Череповець, нині Вологод. обл., РФ – 31. 03(13. 04). 1904, м. Порт-Артур, Китай) – російський живописець. Навч. у мор. кадет. корпусі, у С.-Петербур. (1860–63) та Париз. (1864–65) АМ. Багато подорожував (Європа, Крим, Кавказ, Середня Азія, Індія, Сирія, Палестина, США, Філіппіни, Куба, Японія). Учасник туркестан., рос.-турец. та рос.-япон. воєн. Показав війну з трагіч., гуманіст. та заг.-люд. сторін. Через критику з боку правлячих кіл знищив кілька полотен. Автор серій картин: туркестанська – 121 твір, індійська – 32, болгарська – 13, «1812 р.» – 20. Загинув під час вибуху броненосця «Петропавлівськ». На честь В. названо Микол. ХМ. Роботи зберігаються в ДТГ (Москва), Київ. музеї рос. мист-ва, Микол. ХМ.

Тв.: «Апофеоз війни» (1872), «Смертельно поранений» (1873), «Мавзолей Тадж-Махал в Агрі» (1875), «Шипка-Шейново. Скобелєв під Шипкою», «Два яструби», «Переможці» (усі – 1879), «Після атаки» (1881), «Придушення Індійського повстання англійцями» (1885), «На березі моря поблизу Георгіївського монастиря в Криму» (1890-і рр.); офорти – «Старці», «Голова українця», «Дід з онуком», «Дерев’яна однобанна церква з дзвіницею» (усі – 1861–62); малюнок «Хрещення киян» (1863); етюди – «Крим. Гори», «Крим. Дорога в горах», «Хрестова гора з Георгіївським монастирем у Криму», «На березі моря, поблизу Георгієвського монастиря» (усі – кін. 90-х рр.).

Літ.: Василий Васильевич Верещагин: Каталог. К., 1955; Василий Васильевич Верещагин. Ленинград, 1987; Демин Л. М. С мольбертом по земному шару. Мир глазами В. В. Верещагина. Москва, 1991.

С. М. Бушак

Стаття оновлена: 2005