Верещагін Роман Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верещагін Роман Іванович

ВЕРЕЩА́ГІН Роман Іванович (справж. – Верещага; 28. 10. 1910, с. Гребениківка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 26. 01. 1985, Київ) – композитор, педагог, фольклорист. Батько Алли, Бориса та Ярослава Верещагіних. Чл. СКУ (1947). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. консерваторію (1947; кл. Б. Лятошинського). 1945–47 – ст. референт СКУ; 1947–72 – викл. муз.-теор. дисциплін та композиції в Київ. муз. уч-щі ім. Р. Ґлієра та пед. ін-ті. 1990 у Києві вийшов зб. В. «Вибрані вокальні твори».

Тв.: 2 симф. (1947, 1966); симф. поема «Мар’яна» (1967–68); «Скерцо» для оркестру нар. інструментів (1939); прелюдії для фортепіано (1938, 1976); «Елегія» для віолончелі і фортепіано (1941); 9 дит. п’єс (1948); 2 сюїти (1953, 1980); «Поема» для скрипки і фортепіано (1962); романси на сл. О. Пушкіна, М. Лермонтова, Г. Гайне, П. Неруди, М. Рильського, В. Сосюри, А. Новицького; хори, романси, пісні для дітей, обробки укр. нар. пісень.

Літ.: Гордійчук Я. Із скарбниці фольклору // КіЖ. 1980. № 87; Гордійчук М. Спомин про друга // Музика. 1990. № 6.

О. В. Швецова

Стаття оновлена: 2005