Верещагін Ярослав Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верещагін Ярослав Романович

ВЕРЕЩА́ГІН Ярослав Романович (08. 12. 1948, Київ – 04. 08. 1999, м. Ворзель Київ. обл.) – композитор. Син Романа, брат Алли та Бориса Верещагіних. Чл. НСКУ (1973). Закін. Київ. консерваторію (1973; кл. М. Скорика). Відтоді – ред., від 1975 – ст. ред., 1978–80 – заст. гол. ред., 1985–87 – гол. ред. вид-ва «Музична Україна» (Київ). 1980–85 – відп. секр. СКУ. Від 1987 – на творчій роботі. Творчій індивідуальності В. притаманні витонченість муз. мови, лаконічність висловлення. Автор зб. «Твори для голосу і камерного ансамблю» (К., 1988).

Тв.: для симф. оркестру – «Дивертисмент» (1972); для струн. оркестру – «Сюїта» (1969), «Варіації» (1970); концерт для альта і симф. оркестру (1972); «Маленька класична сюїта» для клавесина (1973); 2 струнні квартети (1976 – «Пасторальний», 1980); 2 квінтети для духових інструментів (1977, «Інтермецо» – 1982); вокал. цикли, романси на вірші Лесі Українки, Б.-І. Антонича, В. Сосюри, Ф. Млинченка, В. Герасимчука, В. Семенка; оркестр. транскрипції творів композиторів 19–20 ст.; обробки нар. пісень, хори, дит. п’єси для різних інструментів.

Літ.: Луніна Г. Пам’яті несправедливо забутого // КіЖ. 2004, 28 січ.

О. В. Швецова, Л. А. Шпаковська

Стаття оновлена: 2005