Верещак Вадим Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верещак Вадим Семенович

ВЕРЕЩА́К Вадим Семенович (09(22). 04. 1914, м. Прилуки Полтав. губ., нині Черніг. обл.) – кінооператор. Чл. НСКінУ (1958). Засл. діяч мист-в УРСР (1978). Закін. ВДІК (1947; викл. А. Головня). Працював на Ризькій (1947–53) та Київ. (від 1953) кіностудіях худож. фільмів. Зняв картини: «Якби каміння говорило» (1957, реж. Ю. Лисенко), «Кров людська – не водиця» (1960, реж. М. Макаренко); «Три доби після безсмертя» (1963; приз 1-го Всесоюз. кінофестивалю, Ленінград, 1964), «Загибель ескадри» (1965), «17-й трансатлантичний» (1971; усі – реж. В. Довгань); «Їх знали тільки в обличчя» (1966, реж. А. Тимонішин), «Канкан в Англійському парку» (1984, реж. В. Підпалий); т/ф «Фронт за околицею» (1969, реж. Ю. Борецький), «Секретар парткому» (1970, 2 серії, реж. М. Ільїнський, О. Ленціус; 2-а премія 4-го Всесоюз. фестивалю телефільмів, Мінськ, 1971), «Юркові світанки» (1974, 4 серії, реж. М. Ільїнський), «І завтра жити» (1987, 2 серії, співавт., реж. В. Підпалий) та ін.

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2005