Вержбицький Людвиґ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вержбицький Людвиґ

ВЕРЖБИ́ЦЬКИЙ Людвиґ (24. 12. 1834, с. Вербіж, нині Микол. р-ну Львів. обл. – 17. 12. 1912, Львів) – архітектор, мистецтвознавець і громадський діяч. Закін. Львів. тех. академію (1858), навч. у Віден. політехніці та АМ (1859– 62). Від 1864 – ст. інж. на залізниці Львів–Чернівці–Ясси, де за його проектами у неороман. стилі побудов. кілька вокзалів, зокрема Чернівецький у Львові та перший (не збережений) вокзал у Чернівцях (обидва – 1866). Від 1877 – проф. буд-ва у Львів. політехніці. За його проектом споруджено будинок міського казино на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка), № 13 у Львові (1876; співавт. арх. Ф. Покутинський, скульптори Л. Марконі, М. Созанський; нині Обл. універс. б-ка). Автор проектів більшості павільйонів на Сільськогосп.-пром. виставці у Львові 1877. У 1897–1905 – дир. Львів. залізниці, ініціював спорудження нового залізнич. вокзалу у Львові (1898–1904, арх. В. Садловський). Співзасн. Львів. худож.-пром. музею (1874, нині МЕХП), підтримував розвиток та вивчення нар. укр. мист-ва, зібрав колекцію виробів з кераміки, тканин, дерева. Засн. Дит. дому літнього відпочинку у с. Тухля (нині Сколів. р-ну Львів. обл.). Автор дослідж.: «Wzory przemysłu domowego. Kilimki i dywany włościan na Rusi» (1880), «Wzory przemysłu domowego włościan na Rusi» (1882–89), «Zamek w Olesku» (1891; усі – Львів).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2005