ВЕРИ́ГА Василь Іванович (03. 01. 1922, с. Коло­дрібка, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. — 30. 12. 2008, Торонто) — громадський діяч, історик, журналіст. Доктор філософії УВУ (1990). Навч. в гімназіях у Заліщиках і Коломиї (1936–42), вчителював. 1943 добровольцем вступив до дивізії СС «Галичина», брав участь у бою під Бродами. Після 2-ї світової війни пере­бував у таборах в Італії та Великій Британії. Від 1951 — у Канаді. Студіював історію та бібліо­графію у Торонт. (бакалавр, 1959) і Оттав. (магістр, 1968) університетах. 1961– 87 — бібліотекар, голова секції каталогува­н­ня словʼян. від­діл. Торонт. університету, водночас викладав історію України на курсах україно­знавства ім. Г. Сковороди, був ред. ж. «Вісті Комбатанта» (1966–73). Голова (1954–55), за­ступник голови (1978–82) Кра­йової екзекутиви Укр. нац. обʼ­єд­на­н­ня; голова Кра­йової управи Братства колиш. вояків 1-ї дивізії Укр. нац. армії; чл. (від 1967), ген. секр. (від 1988), віце-президент (від 1993) Світ. кон­гресу українців; за­ступник голови НТШ у Канаді (1996–2004). Досліджував політ. історію України 19–20 ст., зокрема нац.-визв. рух.