Кривонос Олександр Артемович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривонос Олександр Артемович

КРИВОНО́С Олександр Артемович (04. 01. 1930, с. Бойове, нині у складі Астани) – живописець. Засл. діяч мист-в Узбец. РСР (1968). Проф. (1993). Чл. НСХУ (1957). Закін. Харків. худож. ін-т (1957; викл. Є. Єгоров, О. Ко­кель, П. Котов, Л. Чернов). Секр. СХ Узбекистану (1960-і рр.). 1958–68 – співзасн. та викл. Таш­кент. худож. ін-ту. Відтоді – у Нац. академії образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, з перервою): 1977–88 – зав. каф. рисунка, від 1983 – проф. Учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1957. Персон. – у Києві (1990). Автор портретів, пейзажів у реаліст. стилі.

Тв.: «В. Бойко» (1957), «Весна» (1960), «Хасан і Хусан», «Хірург С. Масумов» (обидва – 1964), «Золотий степ цілинний», «Народний художник Узбецької РСР І. Меленін» (обидва – 1967), «Зем­­ля узбецька» (1968), «Україна» (1970), «Повінь на Сеймі» (1978), «Березовий гай», «Соняшники цвітуть» (обидва – 1979), «Леся Українка» (1980), «О. Баса­нець», «Т. Голембієвська», «Є. Баран» (усі – 1990–95), «Дружина А. Кривонос» (1996); серія «Пейзажі України» (2000–10).

П. В. Нестеренко

Статтю оновлено: 2014