Вернандер Наталія Борисівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вернандер Наталія Борисівна

ВЕРНА́НДЕР Наталія Борисівна (22. 09 (05. 10). 1901, м. Щецин, нині Польща – 25. 01. 1986, Київ) – ґрунтознавець і фізикогеограф. Д-р с.-г. н. (1961), проф. (1962). Закін. Моск. с.-г. академію (1924). Відтоді працювала у Всесоюз. ін-ті гідротехніки і меліорації (Харків); від 1926 – у Харків. с.-г. ін-ті та, одночасно, в Укр. НДІ агроґрунтознавства (від 1932 – у Києві, від 1935 – Укр. НДІ соцземлеробства, нині Ін-т землеробства УААН); 1933–40 очолила експедиц. роботи з обстеження ґрунтів Вінн., Житомир., Одес., Черніг. обл. 1950–86 – доц., проф. каф. фіз. географії Київ. ун-ту. Досліджувала процеси реградації опідзолених ґрунтів Полісся і Лісостепу. Розробила осн. принципи комплекс. аналізу великомасштаб. ґрунт.-картогр. матеріалів для складання рай., обл. та респ. карт ґрунтів і с.-г. типології землі. Співавтор 1-ї ґрунт. карти України (1949), колектив. монографії «Почвы УССР» (К.; Х., 1951; премія ім. В. Докучаєва АН СРСР).

Пр.: Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. К., 1965; Природная среда и хозяйственная деятельность человека: На мат. УССР. К., 1985 (співавт.); Природа Украинской ССР. Почвы. К., 1986 (співавт.).

Літ.: Шищенко П. Г., Федорищак Р. П. До 100-річчя від дня народження Н. Б. Вернандер // Укр. геогр. журн. 2001. № 4.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2005