«ВЕРНИ́ГОРА» — видавництво. Засн. 1916 у Петро­граді (нині С.-Петербург), того ж року пере­ведене до Києва. Спочатку тематику ви­значали студенти Університету св. Володимира на чолі з В. Отамановським, які отримали до­звіл цензури на ви­да­н­ня поеми І. Франка «Мойсей». Вид-во спів­працювало з Братством само­стійників. Від 1917 — у складі групи укр. видавництв, фінансов. ЦР. Серед перших ви­дань — брошури, ви­дані мас. накладами, — «Катехізм українця», «Автономія України». Пере­важали ви­да­н­ня освіт. (серед них — шкіл. під­ручники «Гео­графія України» А. Хомика, укр. граматики Г. Шерстюка та О. Поповича, «Основи науки про українську мову» І. Свєнцицького) й агітац. характеру. Видавали також книги зарубіж. письмен­ників у пере­кладі українською мовою (твори Д. Дефо, Ґі де Мопас­сана). 1919 «В.» матеріально під­тримало ініціативу видавництва «Час» щодо створе­н­ня при Камʼянець-Поділ. укр. університеті Фонду укр. видавництв. Після поразки укр. визв. змагань видавництво пере­ведено до Відня (1921–23, епізодично від 1939). У 1946– 48 — в Мюнхені. Перше ви­да­н­ня мюнхен. періоду — брошура «Молебен до Пресвятої Богородиці Цариці України» (1946). Директор — П. Кашинський.