Вертинський Анатолій Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вертинський Анатолій Ілліч

ВЕРТИ́НСЬКИЙ Анатолій Ілліч (Вярцінскі Анатоль Ільіч, 18. 11. 1931, с. Демешкове Вітеб. обл., Білорусь) – білоруський письменник, журналіст, політичний діяч. Закін. Білорус. ун-т (1956). Чл. СП Білорус. РСР (1964). Нар. депутат Білорусі (1990-і рр.). Працював у ред. рай. газет; від 1962 – у мінській г. «Літаратура і мастацтва»: 1986–90 – гол. ред.; 1975–82 – секр. правління СП БРСР. Почав друкуватися 1954. Автор кн. віршів і поем «Песня пра хлеб» (1962), «Чалавечы знак» (1968), «Час першых зорак» (1976), «Святло зямное» (1981) та ін.; зб. літ.-крит. статей та публіцистики «Высокае неба ідэала» (1980); кн. публіцист. нотаток «Нью-Йоркская сірэна» (1987; Держ. премія Білорус. РСР, 1988). Поезія В. відзначається актуальністю тематики, гострою полемічністю, гуманіст. пафосом. Написав п’єси для дітей: «Дзякуй, вялікае дзякуй» (1974), «Скажы сваё імя, салдат» (1975), «Гефест – друг Праметэя» (1984). Усі твори видано у Мінську. Переклав білорус. мовою поезії з рос., польс., болгар., угор., іспан., литов., латис. та ін. мов, зокрема й з укр. (окремі твори П. Тичини, І. Драча, Р. Третьякова). Т. Шевченкові присвятив вірші «На паклон да Кабзара» (1984), у зб. «В сім’ї вольній, новій» (К., 1985) опубл. його есе «Шевченко і Білорусь». Укр. мовою деякі поезії В. переклали М. Сингаївський, О. Довгий, Б. Палійчук та ін.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Калинові мости. К., 1969; (Вірші) // Білорус. рад. поезія: Антологія: У 2 т. Т. 2. К., 1971.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2005